Міцний, -а, -е.
1. який важко піддається руйнуванню, поділу на частини тощо. — Стійкий, Твердий.
2. який не можна порушити або змінити, позбавити чогось.
3. фізично витривалий, здатний переносити значні навантаження. — Дужий, Сильний.
4. перен. духовно стійкий, витривалий. — Надійний, Незламний, Непохитний, Твердий.
5. який має високу концентрацію речовини в розчині (про рідини).
6. який займає надійне, впевнене становище.
— Міцне слово (слівце) — різкий, образливий або лайливий, непристойний вислів.
— Міцненький, Міцність, Міцніти, Міцнішати, Міць, присл. Міцно.