Місяць — Тлумачний словник української мови

Місяць, я, у.; у зверт. місяцю.

1. небесне тіло, супутник землі, який відображує світло сонця на небі вночі.

— місяцевий, місяцеподібний, місяцехід, місячний, присл. місячно.

2. проміжок часу, що складається з різної кількості днів від 28 до 30; 12 місяців складають один рік.

— місячний, присл. щомісяця.