Місце, -я, С.
1. ділянка, частина простору, зайнята чимось, призначена для чогось, а також та, де відбуваються якісь події.
— А на місцях — у віддалених від центру регіонах, територіях, закладах.
• Місцина, Пункт, Точка.
□ Місцевий, Місцевість, Місцина, Місцеперебування, присл. Місцями.
2. окрема ділянка, частина чого-небудь.
3. Місця в кар'єр — почати відразу дуже швидко рухатись.
• Точка.
4. становище, яке займає особа або предмет у певній системі, приміром, у суспільстві.
— Знати своє місце — поводитися відповідно до свого становища;
— На місці [чиєму] — перебуваючи в чиємусь становищі;
— Ставати на свої місця — повертатися до попереднього вигляду, стану.
• Посада.
5. одиниця багажу, окремий предмет.
Місце в інших словниках
| Місце — Великий тлумачний словник сучасної української мови |