Мініатюра — Тлумачний словник української мови

Мініатюра, -и, ж.

1. художній, зазвичай живописний, твір малих розмірів, що відзначається особливо тонкою манерою накладання фар.

2. невеликий розміром твір мистецтва (наприклад естрадний, театральний, музичний тощо).

Мініатюрист.

3. перен. будь-що невеликого розміру.

У мініатюрі — у зменшеному розмірі.

Мініатюрний.