Мідь, І, оруд., Міддю, ж.
1. метал червонуватого кольору, хороший провідник тепла й електрики; також вироби з цього металу.
— Мідистий, Мідний, Мідник, Мідик, Мідяний, Мідирня, Мідярство.
2. перен. дрібні монети.
— дріб'язок, Мідяки.
3. перен. духовий оркестр.
4. перен. музика, виконувана на духових інструментах.
5. образно. урочистість, піднесеність.
Мідь в інших словниках
| Мідь — Великий тлумачний словник сучасної української мови |