Музика, и, ж.; у зверт. Музико.
1. вид мистецтва, що відображує дійсність у звукових художніх образах за допомогою спеціальних музичних інструментів і ґрунтується на здатності людини асоціювати звукові відчуття із зовнішнім і внутрішнім світом.
2. твір, фрагмент твору або сукупність творів такого мистецтва.
— Покласти на музику — написати музичний твір на якийсь текст.
3. гармонійне, приємне звучання.
— Музичний, Музичність, Музикальний, Музикувати, Музика, Музикант, Музикознавство.