Мудрий — Тлумачний словник української мови

Мудрий, -а, -е

1. який має великий розум, досвід і розуміння дійсності, володіє вмінням на їх підставі робити висновки і приймати правильні рішення. — досвідчений, розумний.

2. який ґрунтується на великому розумі й глибокому розумінні дійсності. — глиббкий, проникливий.

— мудрець, мудріти і мудрішати.

3. розм. складний для виконання, який вимагає великих знань. — мудрований.

— мудрість, мудрувати, мудрування, присл. мудро.