Морж — Тлумачний словник української мови

Морж, а, ч.; у зверт. Морже.

1. морський ссавець ряду ластоногих із великими іклами на верхній щелепі.

Моржевий, Моржиха, Морженя.

2. перен. людина, яка загартовується плаванням у крижаній воді.

Моржувати, Моржування.