Мораль — Тлумачний словник української мови

Мораль, -і, -ллі, ж.

1. система норм і принципів поведінки людей у суспільстві. Див. етика

Моральний, Моральність, присл. Морально.

2. практична повчальна настанова, висновок.

3. перен. повчання.

Читати мораль — повчати. Див. напучування, Нотація.

Моралізувати, Моралізування, Моралізатор, Моралізаторський, Мораліст.