Молоко — Тлумачний словник української мови

Молоко, а, с.

1. Біла поживна рідина, яку виділяють молочні залози жінок і самиць ссавців, фізіологічно призначена для годівлі дітей.

  • З молоком матері — від самого початку життя;
  • Молоко на госих не обсохло — про того, кого вважають занадто молодим.

2. Ця рідина, яку отримують у господарстві від деяких свійських тварин і вживають як харч.

  • Як із козла (із ципа) молока — зовсім ніякої користі.

Молочко, Молочний, Молочність, Молочник, Молочниця, Молочар; уживаються також Молоко-, Молочно- як перші частини складних слів, напр.: Молоковоз, Молокоприймальний, розм. Молокосос, Молочно-білий, Молочноконсервний.