Мокрий — Тлумачний словник української мови

Мокрий, а, е.

1. Просякнутий або вкритий зверху водою.

2. Із частими, тривалими дощами. — Вологий, Сирий, Намочений, Промочений.

3. Спец. Пов'язаний із застосуванням рідини.

4. Жарг. Пов'язаний з злочинністю. — Мокра справа — злочинність.

Як мокре горить — дія виконується ліниво, дуже повільно, без ентузіазму.

Мокнути і Мокти, Мокріти і Мокрішати, Мокряча, Мокрінь, Мокрість, Мокрота, Мокротиння, Мокруватий, Мокрий, присл. Мокро.