Мода — Тлумачний словник української мови

Мода, -и, ж.

1. Популярність, загальновизнаність у певній суспільній групі тих чи інших смаків щодо якихось предметів, явищ, поведінки.

— пішло Модою — стало модним щось; що-небудь часто зустрічається; входити в Моду — починати бути модним; виходити з Моди — переставати бути модним.

• Захоплення.

Модник, -а, ч.; Модниця, -ї, ж.; Модистка, -и, ж.; Модничати.

2. перен., розм. Усталена звичка людини, яка часто виявляється, привертає увагу оточення.

— брати Моду — часто поводитись певним чином.

• Манера.

Модний, -а, -е; Модно, -о.