Митець — Тлумачний словник української мови

Митець, тци, ч.; узверт. митцю.

1. тни, хто займається творчістю в одному або кількох видах мистецтва. • артист, творець.

2. людина, яка досягла високого ступеня вміння в певній справі. • віртсоз, майстер, професіонал, умілець.

Мити, мию, миєш, недок.

1. очищувати від бруду, відділяти одну речовину від іншої за допомогою води. • вимивати, промивати.

2. обдавати водою поверхню, предмет. • обмивати, полоскати.

— вимити, помити, змити, мийка, мийний, мийник, миттгі.