Мимоволі — Тлумачний словник української мови

Мимоволі, присл.

1. без попереднього наміру, випадково. • не-нароком.

2. без участі свідомості. • несвідомо.

3. усупереч своєму бажанню, під тиском обставин. • знехотя, недоброхіть, неохоче, хоч-не-хоч.

Мимохіть.

Мимовільний, Мимовільно.

Мимохідь, присл.

1. проходячи повз когось, щось. • дорогою.

2. не зосереджуючись на чомусь, між іншим. • мимобіжно, принагідно.