Мило, а, с.
1. поверхнево-активна речовина, одержувана реакцією жиру з лугом; застосовується як засіб для миття та прання.
— Милкий, миловарний, мильний, мильниця, мильце, намилювати, омилювати.
— Як дурний мила — дуже багато (набрати тощо); Як мила з'їв — у поганому настрої.
2. піт, що виступає у вигляді білої піни.
— У мило загнити — знесилити важкою працею або швидким рухом.