Милий, -ого, -а.
1. Дуже приємний у стосунках, який викликає симпатію. Гарний, добрий, люб'язний, хороший.
2. Який має приємну зовнішність. Гарний, симпатичний.
3. Близький, дорогий для когось.
4. У знач. ім. Милий, мила — про кохану людину. Коханий, любий.
— За милу душу — з великим задоволенням;
— Світ не милий — про сумний, пригнічений стан.
— Миленький, милесенький, милість, милішати, милувати, присл. Мило.
Уживається також Мило- як перша частина складних слів, напр.: Миловидий, милосердя.