Метати — Тлумачний словник української мови

Метати, метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., Метнути, ну, неш, док.

1. різко, рвучко кидати, як правило, у ціль або на відстань. Жбурлити.

Метальний, метатися.

2. розкидати в різних напрямках.

Метати бісер перед свинями (свиньми) — (довго) робити або говорити щось для тих, хто не здатний цього оцінити; Метити громи та блискавки — обурено, роздратовано реагувати.

Метання.