Метал — Тлумачний словник української мови

Метал, у, ч. речовина, що вирізняється специфічним блиском, міцністю, високою електропровідністю, ковкістю; також вироби з цієї речовини.

Металевий, Металізація, Металізувати, Металіст, Металічний; уживається також Метало- як перша частина складних слів, напр.: Металокераміка, Металошукач.