Меланхолік — Тлумачний словник української мови

Меланхолік, а, ч.; у зверт. меланхоліку.

1. Людина з типом темпераменту, що характеризується підвищеною вразливістю й незначним зовнішнім виявом емоцій.

2. Людина, схильна до депресії, суму, пригніченого стану.

— меланхолійний, меланхолійно, меланхолія.