Марево — Тлумачний словник української мови

Марево, а, с.

1. оптичне явище в атмосфері, пов'язане з виникненням уявних зображень предметів. — Міраж.

2. шар теплого повітря біля поверхні землі, особливо в спеку, що коливається і сприймається зором. — Сухий туман.

3. щось уявне, що здається реальним.

4. предмет або явище, у реальність якого важко повірити. — Видиво, ілюзія, міраж, примара, фата-морґана.

Маревіти, маревний.