МАРА, й, ж. узверт. маро. істота або предмет, що уявляється комусь.
— Напускати (насилати) мару — заворожувати когось.
— Як мара — про дуже виснажений, поганий вигляд.
— видіння, мана, привид, примара, фантом.
МАРА, й, ж. узверт. маро. істота або предмет, що уявляється комусь.
— Напускати (насилати) мару — заворожувати когось.
— Як мара — про дуже виснажений, поганий вигляд.
— видіння, мана, привид, примара, фантом.