Манера — Тлумачний словник української мови

Манера, -и, ж.

1. спосіб, яким виконується певна дія. — Зразок, лад

2. особливість поведінки, зовнішності тощо. — Звичай, поводження, стиль, фасон

3. сукупність прикметних рис творчості людини. — Почерк, стиль