Маківка — Тлумачний словник української мови

Маківка, і, ж.

1. голівка, плід маку із зернами.

2. верхівка, найвища точка чого-небудь, часто специфічної форми (напр., у церкви). • вершина, вершбк, шпиль (у гори).

Маківочка, Маківковий.