Літопис — Тлумачний словник української мови

Літопис, у, ч. 1. У київській русі — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником; книга з такими записами.

Літописний.

2. чого. послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь.

Літописання, Літописець.