Ліс — Тлумачний словник української мови

Ліс, у, ч.

1. велика площа землі, заросла деревами і кущами; дерева, що ростуть на такій площі.

Лісок, Лісовий, Лісний, Лісистий, Лісистість, Лісівництво, Лісівник.

Щось [велике] у лісі здохло — сталося щось незвичайне.

2. перен. велика кількість чого-небудь, спрямованого вгору.

Ліс рук.

3. тільки одн. зростані дерева як будівельний та промисловий матеріал.