Ліліпут — Тлумачний словник української мови

Ліліпут, а, ч.; узверт. ліліпуте.

1. неприродно мала на зріст людина. — Карлик.

2. перен. про надзвичайно малий предмет, істоту.

Ліліпутський, Ліліпутка.