Лікоть — Тлумачний словник української мови

Лікоть, ліктя, ч.

1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя.

□ — Ліктьовий, Ліктик.

Почуття ліктя — про товариську підтримку.

2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука.

3. Старовинна міра довжини (приблизно в пів-метра).