Ліжко — Тлумачний словник української мови

Ліжко, а, с. предмет меблів, призначених для лежання, у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль; місце для спання, постіль.

Ліжковий.

Уставати (підводитися) з ліжка — видужувати.