Любов — Тлумачний словник української мови

Любов, і, ж.; у звертанні Люббве.

1. Почуття глибокої сердечної приязні до особи іншої статі; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані цим почуттям.

Любощі.

Люб-ний, Любка, Любчик, Любко.

2. Перен. ті, кого люблять (у 2 знач.).

Кохання.

3. Почуття глибокої сердечної прихильності до когось, чогось; повага, шанобливе ставлення до кого-небудь.

4. Перен. ті, кого люблять (у 1 знач.).

5. до чого. Інтерес до чого-небудь; внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; пристрасть до чого-небудь.