Луска — Тлумачний словник української мови

Луска, й, ж.

1. невеликі тверді пластинки (кісткові або рогові) на шкірі хребетних тварин (риб, плазунів і т. ін.), що щільно прилягають одна до одної і захищають шкіру від пошкодження та висихання.

Лусочка, Лускатий, Лускоподібний.

2. те саме, що лузга (у 1 знач.); складові частини рослинних цибулин, шишок і т. ін.

3. чого, яка, перен. складові частини якого-не-будь покриття. Луска черепиці.

4. перен. блискітки. Срібна луска річки.

5. перен. про що-небудь зовнішнє, що прикриває справжню суть, зміст, характер чого-небудь.

Лушпиння, Лузви.