Лоскотати — Тлумачний словник української мови

Лоскотати, очу, бчеш, недок.

1. М'якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, зазвичай супроводжуване сміхом; викликати легке подразнення у горлі, носі тощо.

2. перен. приємно збуджувати, тішити (серце, душу, нерви і т. ін.).

— лоскотання, лоскіт, лоскітливий, лоскотливий, лоскітний, лоскотний, присл. лоскітливо, лоскотливо, лоскітно, лоскотно.