ЛОЖЕ', а, с.
1. заст., поет. місце для спання. — одр, постіль, ліжко. — прокрустове ложе, книжн. — мірка, під яку штучно підлягають факти. (за іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрсоував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка).
2. заглиблення у ґрунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін. — річище, русло.
3. твердий шар, тверда основа ґрунту.
ЛОЖЕ2, а, с. те саме, що ложа2.