Ловелас, -а, ч.; у зверт. Ловело-се. спокусник, залицяльник.
— За-льбтник, баламут.
— Ловеласівський.
Ловити, ловлю, ловиш, недок.
1. хапати що-небудь на льоту; намагатися схопити, спіймати того, хто тікає, те, що віддаляється.
2. брати, вибирати що-небудь із рідини.
3. схоплювати як здобич переважно за допомогою спеціальних пристроїв.
— Лови, ловець, ловецький.
4. перен. намагатися збагнути що-небудь. Ловити хід думок.
5. сприймати що-небудь органами чуття. Ловити запахи. Ловити радіосигнали.
— Ловлення, ловіння.
— Ловити кожне слово — уважно слухати, прислухатися; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання; Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника; Ловити себб на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь.