Лихо — Тлумачний словник української мови

Лихо, -а, с.

1. обставина, подія, що викликає страждання. — Горе, біда, нещастя.

2. у знач. присудка, сл. тяжко, кепсько кому-небудь.

3. у знач. виг. уживається для вираження горя, нещастя.

До лиха — а) багато, безліч чого-небудь; б) уживається як лайливий вислів.

4. що-небудь погане, зле, недобре.

Лихий

Лиходій

Лиходійний