Лис — Тлумачний словник української мови

Лис

Лис, а, ч.; у зверт. Лисe.

1. хижий ссавець родини собачих з довгим пухнастим хвостом і рудим або сріблястим хутром; хутро цієї тварини.

— Лисеня, Лисича.

2. перен. про хитру, лукаву людину.

— Лисиця.

— Лисиця, Лисячий, присл. по-Лисячому.

Лис в інших словниках

Лис — Російсько-український академічний словник (А–П)
Лис — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31