Лепеха — Тлумачний словник української мови

Лепеха, й, ж., рідко Лепех, у, ч. трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; росте по берегах річок та озер.

Аїр.

Лепешиння (стебла лепехи).