Ландшафт — Тлумачний словник української мови

Ландшафт, у, ч.

1. загальний вигляд місцевості. — Краєвид, Пейзаж.

2. малюнок, картина із зображенням місцевості (переважно сільської). — Пейзаж.

3. геогр. однорідна за походженням, територіально цілісна ділянка земної поверхні, яка якісно відмінна від інших ділянок.

Ландшафтознавство, Ландшафтознавець, Ландшафтний.