ЛАМАТИ, аю, аєш, недок.
1. згинаючи або б'ючи з силою, розділяти щось на частини, шматки. // відокремлювати листя, плоди від стовбура. Ламати кукурудзу.
□ дієприкм. Ламаний.
2. робити непридатним; ламати, псувати ударами; робити вільним вхід, доступ куди-небудь, ламуючи перепону. Ламати замок. Ламати двері.
3. перен. рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене; ламати, знищувати, погіршувати. Ламати звички. Ламати життя.
4. перен. викликати хворобливе відчуття Ломити. // Ломити.
□ Ламання.
— Ламити язик чим — про вимову важких, незрозумілих слів;
— Ламати голову — вирішувати складне питання; намагатися зрозуміти щось складне.