Лак — Тлумачний словник української мови

ЛАК, у, ч.

1. розчин смол (або ефірів целюлози) у спирті, скипидарі чи оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для збереження і надання їй блиску.

— лаковий, у знач. прикм. лакований; лакувати.

2. перев. мн., перен. про вироби з дерева, шкіри і т. ін., покриті таким розчином.

3. перен. про зовнішній блиск.