Лабіринт, у, ч.
1. В античності — споруда з величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, з якої важко знайти вихід.
2. Складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо.
3. Анат. внутрішня частина вуха.
— Лабіринтовий.
4. Перен. складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь.
Лабіринти часу.
Лабіринт в інших словниках
| Лабіринт — Словник чужомовних слів і термінів |
| Лабіринт — Великий тлумачний словник сучасної української мови |