Лабєти — Тлумачний словник української мови

Лабєти, і в, мн.

1. розм. дуже великі, міцні, незграбні руки. — Лапи.

2. сітка для ловлі звірів, птахів. — Тенета, Пустка.

3. перен. про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище. — Лещата. — Опинитися в лабетах — потрапити в небезпеку, у скрутне становище; бути схопленим.