Кістка, -и, Ж.
1. окрема складова частина кістяка людини і хребетних тварин.
— Кість.
— Кістковий, Кістлявий, Кістлявість, Костистий, Кістяний.
— До кісток (змбкнути, змерзнути) — наскрізь, дуже сильно;
— Свни кістка — про когось кровно рідного;
— Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) — дуже худий;
— Укривати (укрити) кістками шлях до чого — зазнавати втрат, гинути у боротьбі за що-небудь.
2. тільки мн. останки, тіло померлого.
— Прах, Кості.
— На (по) чиїх кістках — ціною великих жертв.
3. тільки одн. ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), використовувані як матеріал для різних виробів.
— Кість.
— Кістяний.
Статуетка із слонової кістки.
Кістка в інших словниках
| Кістка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |