Кінь, коня, ч., у зверт. коню.
- Велика, переважно свійська однокопита тварина, що служить для перевезення людей та вантажів.
— розм. Коняка.
— Кінський, Кінний, Конячий, Конина, Конюх, Конюшня, Конярство, Конярський.
— На коні бути (почуватися і т. ін.) — бути (почуватися) у вигідному становищі.
- Шахова фігура із зображенням голови коня.
— Хід конем — про сміливі, рішучі дії.
- Гімнастичний снаряд у вигляді оббитої шкірою колоди (у 1 знач.) на чотирьох ніжках.
— Кобила.