Кіготь — Тлумачний словник української мови

Кіготь, гтя, ч.

1. гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин.

Пазур.

Кігтистий, Кігтистий.

2. перев. мн., розм., зневажл. про довгі нігті людини.

3. тільки мн., спец. залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево.

Кішки.