Куций, а, е.
1. Недостатньої довжини (про одяг і т. ін.). Короткий, закороткий.
- Куцина, куцак.
2. Про деякі короткі частини тіла. Куций ніс. Куці пальці.
3. Короткий чи обрізаний (про хвіст).
4. З коротким чи обрізаним хвостом. Куцохвостий.
5. У знач. ім. Куций, -ого, ч. тварина з коротким чи обрізаним хвостом.
6. Чорт. Куцак.
7. Який триває недовго. Короткочасний, нетривалий.
8. Розм. Низького зросту. Малий, малорослий, низькорослий.
- Куцан, куцак.
9. Перен., розм. Надто обмежений. Недостатній. Куці права.
- Присл. Куцо.
Куций в інших словниках
| Куций — Великий тлумачний словник сучасної української мови |