Курінь, -ня, ч.
1. Невелика легка тимчасова будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.), складена з гілок і листя дерев, жердин тощо.
— Курінний, Курінбць.
2. Спільне житло.
— Халабуда.
3. Іст. Військова одиниця запорозької січі.
4. Іст. Житло козаків, що складали таку військову одиницю.
5. Іст. У період громадянської війни — військова частина контрреволюційного козацтва.
— Ім. курінний (до 3, 5 знач.).