Курсив — Тлумачний словник української мови

Курсив, у, ч.

1. друкарський похилий шрифт із зображенням літер, подібним до рукописного, що використовується для виділення якоїсь частини набраного прямим шрифтом тексту.

2. тип письма, якому властиве зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. — Скоропис.

Курсивний.