Курний — Тлумачний словник української мови

Курний, а, е.

1. над яким здіймається курява. — Курявий.

  • Присуди, сл. курно

2. який димить. — Димний.

Який сповнює приміщення, повітря димом.

Сповнений диму.

3. який опалюється піччю без димаря.