Купюра — Тлумачний словник української мови

Купюра, -и, ж.

Скорочення у тексті літературного, драматичного або музичного твору, пропуск окремої дії, сцени, репліки, окремого епізоду, кінокадру і т. ін.

Купюра2, і, ж.

Грошові знаки різної вартості, а також облігації та подібні цінні папери.