Купина — Тлумачний словник української мови

Купина, й, ж. багаторічна рослина родини лілійних із схиленими білими, рідше рожевими квітками і довгим м'ясистим кореневищем.

Неопалима купина — а) у біблійній міфології — терновий кущ, який горить і якимось дивом не згоряє; б) у церковному вжитку — назва ікони із зображенням богородиці, яка рятує від пожежі.